Навіть у звичайному спальному районі великого міста школа має всі шанси стати центром, довкола якого об’єднають свої зусилля місцеві мешканці, їх діти-школярі та вчителі.

Дітям при цьому стає цікавіше вчитись і відвідувати позашкільні заняття, батьки охоче виділяють свій час і зусилля для позакласної роботи, а школа оновлює обладнання, починає застосовувати спільнокошт і подавати проекти для отримання фінансування. А також стає відкритою, інклюзивною та й загалом хорошою ілюстрацією концепції «школа як центр громади».

Донедавна середня загальноосвітня школа (СЗШ) №23 м. Львова була типовим навчальним закладом спального району 800-тисячного мегаполісу. Але у великому місті виникають і великі можливості.

Щоби максимально ними скористатись, потрібні не лише нові підходи, але й нові інструменти, інший спосіб управління і заохочення. Дещо із цього переліку з’явилося після того, як СЗШ №23 долучилась до програми «Демократична школа».

Нові проекти в результаті співпраці

Серед головних результатів варто відзначити налагодження ланцюжка співпраці між батьками, учнями, вчителями та адміністрацією школи. І тепер тут йдеться не лише про навчання.

Школа №23 поступово стає центром активності у мікрорайоні завдяки заходам, які вона організовує для місцевих мешканців. Так, спільно з батьками та учнями у навчальному закладі провели Гарбузяний Фест та Еко-Фест, регулярно відбуваються шкільні толоки і ярмарки. А батьки підготували і поставили виставу для учнів до дня Святого Миколая. «Цього року я самостійно не провела жодного свята, натомість багато свят підготували самі батьки», – зазначила вчителька одного з початкових класів.

Проведення цих заходів суттєво поліпшує імідж школи та гуртує навколо неї активних місцевих мешканців. Таким чином втілюється в життя концепція «школа як центр громади», із відповідним зворотнім зв’язком. Більше того, тепер батьки, разом із вчителями та учнями, пишуть спільні проекти на різноманітні грантові конкурси. І таким чином спільно вирішують питання оновлення шкільного обладнання та інфраструктури.

Так, в результаті опитування батьків щодо першочергових потреб школи виявилося, що величезною проблемою була небезпечна підлога на першому поверсі. Тож під час благодійного ярмарку на Гарбузяному Фесті, який організувати учні та батьки, збирали кошти на плитку. Врешті підлогу замінили, і зусилля до цього доклали усі.

Ще одне виконане побажання батьків та учнів – заміна меблів у шкільній їдальні. Це стало можливим, зокрема, й завдяки переходу школи на власну бухгалтерію та відкриття окремого рахунку для Ради школи. І хоча рішення – які саме столи та стільці купувати – адміністрація школи приймала самостійно, кошторис і звіт про використання грошей є на сайті школи. Тепер у планах – ремонт харчоблоку (ініціювала адміністрація) та урізноманітнення меню (учні та батьки).

Завдяки взаємодії між усіма ланками вдалося здійснити цілий ряд змін: від встановлення кулерів з водою у кожному класі до гарячої води у туалетах і енергоощадного освітлення.

А ще проводився капітальний ремонт сходів з подвір’я школи на спортивний майданчик: прикметно, що це – результат перемоги проекту школи на конкурсі міні-грантів від обласної ради. У результаті 200 тис. грн. школа отримала з обласного бюджету, ще 155 тис. грн. – кошти міського управління освіти, 30 тис. грн. – внесок батьків, 15 тис. грн. – кошти меценатів.

Окрім того, СЗШ №23 отримала ІІ місце у проекті Львівської міськради «Friendly-school», у результаті чого в коридорі школи встановили контейнери для роздільного сортування відходів.

Важливою зміною є пристосування шкільного простору для людей з інвалідністю. Всього у школі навчається 5 дітей з інвалідністю, троє з них – на інклюзії, решта – на індивідуальному навчанні. За кошти батьків та місцевої влади було капітально відремонтовано й адаптовано шкільні туалети на першому поверсі та встановлено при вході пандус для людей з інвалідністю. Також у планах – встановити ліфт на 2-й та 3-й поверхи.

В рамках програми «Демшкола» у школі відбулася зустріч з головою ГО «Центр громадянських ініціатив» В.Загайним в рамках місцевого проекту «Долучаємось до відновлення парку 700-річчя Львова». В рамках співпраці за цим проектом обговорено плани розвитку парку та проведено конкурс малюнків.

Школа в 2017 р. брала участь у громадському бюджеті Львова, проте її власний проект не отримав належної підтримки громади. Проаналізувавши свої помилки, цього року школа планує знову брати участь у цьому конкурсі.

Відповідальне самоврядування

У СЗШ №23 активно діє учнівське самоврядування. До учнівського парламенту входять представники 5-11 класів. Його координуючим центром стала Рада самоврядування, яку в минулому навчальному році очолювала учениця 10 класу Вероніка Ніч, яка до того активно працювала заступником голови Ради.

На загальношкільних зборах кожен може висловитись та запропонувати свої ідеї. Учнівський парламент часто проводить «засідання» у кав’ярні. Як вони стверджують, там «краще думається і з’являється більше ідей». Окрім того, у школі почали активно розвиватись шкільні ЗМІ та гурток юних журналістів.

Із початком нового навчального року відбулися традиційні вибори голови Ради самоврядування, яким передувала тижнева «виборча кампанія». Кандидати по шкільному радіо виголошували свої промови, програми роботи та пропоновані зміни. Після звіту попереднього президента учнівського парламенту підрахували голоси та привітали нового очільника – ним стала 11-класниця Сюзанна Тисовська.

До речі, питання шкільний парламент вирішував цілком дорослі. Так, кошти від здачі макулатури вирішено було спрямовувати на потреби учнів з інвалідністю. Натомість гроші від пластику – на подарунки для дітей, батьки яких брали участь в АТО.

Інша якість навчального процесу

Активність учнів і місцевої громади, зокрема, у підготовці шкільних заходів і свят, вивільняє час вчителів. І вони почали креативніше підходити до організації уроків та застосовувати нетрадиційні форми їх проведення: з’явились інтегровані музейні уроки, наприклад, «Чаювання з Лесею» у міській бібліотеці під час української літератури, або уроки хімії в аптеці-музеї.

На уроки екологічного спрямування запрошували викладачів з Львівського національного аграрного університету, а уроки праці проходять під сучасну українську музику. У майбутньому учні хочуть обирати цікаві для них предмети серед курсів за вибором, і пропонують забрати «другорядні» предмети.

Значною зміною є нова система оцінювання. Тепер оцінки в школі не виписуються в щоденник, а повідомляються індивідуально батькам на інформаційних зустрічах. Також кожен вчитель регулярно надає консультації батькам щодо успішності їх дитини, що фіксується в спеціальному зошиті для спілкування.

Ця зміна важлива для того, аби школярі комфортно почували себе у школі. Учитель говорить про дитину персонально з батьками, а не озвучує цю інформацію на загал, як це було раніше. Батьківські збори досить короткі за часом, що актуально в умовах життя у великому місті, та формують атмосферу довіри у школі.

Яскравим прикладом спільних зусиль батьків та дітей стали вибори класного керівника одного із 7-х класів. Ініціатором виборів була адміністрація школи, яка не могла нікого знайти на цю вакансію (попередня вчителька звільнилася за сімейними обставинами).

Було запропоновано кандидатури вчителів-предметників, які не мають класного керівництва та викладають у цього класу. Учні спочатку обговорили ці кандидатури між собою, а потім вдома з батьками. У результаті учні таємним голосуванням обрали молоду вчительку, яка перший рік працює в школі. Така спонтанна ініціатива показала свою результативність, адже і діти, і батьки наразі задоволені співпрацею з класним керівником. Тому вирішено в майбутньому використовувати такий підхід для учнів старших класів (з 9-го), учнів 5-го класу та у випадку необхідності під час навчального року.

Тісна співпраця школи і батьків (спільні ініціативи, фестивалі тощо) сприяють утворенню позитивного мікроклімату, атмосфери довіри і взаємоповаги. Водночас, активність батьків є і добрим прикладом для виховання дітей.

Активність школи у різноманітних проектах сприяє її успіхам в оновленні шкільної інфраструктури та покращує співпрацю з громадою. Позитивно впливає й дієвість Ради школи, через яку генеруються ідеї учнів, батьків, учителів, і трансформуються потім у конкретні проекти та зміни в школі. А родзинкою є фестивалі та масові заходи, які стали справжнім святом для шкільної громади та мешканців прилеглого мікрорайону. Вони найкраще демонструють підхід до організації позакласного життя та ілюструють втілення концепту «Школа як центр громади».