Щоб у старшій школі проявлялися справжні лідери, або й просто активні та небайдужі підлітки, варто вже у початкових класах одразу починати виховувати учнів на засадах демократії.

Навіть для учнів приватної гімназії справжнє самоврядування є необхідним: виявляється, громадянська активність не лише захоплює, але й дозволяє повірити у власні сили та вирішувати проблеми… на рівні міста.

У Мереф’янському медичному ліцеї (Харківщина) існувала проблема конфліктів між різними об’єктами шкільного середовища: учителями, адміністрацією, учнями – вони не слухали один одного, не вміли і не поспішали домовлятись.

Часто на практиці шкільні організації виконують або виключно формальну функцію, або вирішують лише внутрішньошкільні питання.

Під час перших візитів до Краматорської ЗОШ № 16 тренери «Демократичної школи» виявили проблеми у процедурах самоврядування, точніше фактичну їх відсутність.

Батьки у системі діти-батьки-вчителі є дуже важливим елементом, який безпосередньо впливає на якість шкільного середовища. Якщо батьки не цікавляться формуванням шкільного простору, не дають школі новий поштовх для змін, розвиток навчального закладу зупиняється.

У кожній школі час від часу трапляються якісь конфлікти. Вирішити їх ефективно, та ще й із виховною метою є вкрай важливо. У Ладанській гімназії (Чернігівська обл.) навчилися це робити за допомогою медіації та новоствореної Гімназійної служби порозумінь.

Коли школа виходить на новий рівень, стає більш демократичною, зазвичай, це викликає активізацію шкільного життя і позакласної роботи.

Надихнувшись досвідом екологічних практик інших шкіл-учасниць програми «Демократична Школа», учні гімназії вирішили суттєво покращити екологічний стан Зборова.

Сам факт наявності учнівського самоврядування у закладі освіти не завжди означає, що там панує демократія. Іноді ці структури можуть існувати

Коли орган учнівського самоврядування усе вирішує кулуарно, а його очільник не виконує передвиборчих обіцянок, шкільна громада починає шукати справедливості.

На момент участі у програмі «Демократична школа» Баранівська гімназія перейшла у підпорядкування ОТГ і стала опорною, у неї.

Щоб зробити шкільне життя більш демократичним, не вимагається якихось спеціальних умов. Потрібно лише бажання спільноти та готовність до змін. Історія Авдіївської ЗОШ № 6 – саме про це.

Як учнівське самоврядування допомогло влаштувати тематичні рекреації Коли діти, разом із учителями та батьками, змінюють шкільне життя і бачать результат.

Несподіваний, але надзвичайно позитивний результат отримали школа та місцева громада одного з мікрорайонів Чернівців, об’єднавши зусилля довкола шкільного проекту.

До змін Солонянській школі №1 (Дніпропетровська область) підштовхнули зовнішні обставини: це і утворення об’єднаної територіальної громади, і капітальний ремонт приміщення.

Навіть у звичайному спальному районі великого міста школа має всі шанси стати центром, довкола якого об’єднають свої зусилля місцеві мешканці, їх діти-школярі та вчителі.

Не лише виконувати настанови дорослих, але й самим визначати правила, і навіть брати участь в управлінні школою. Але як це зробити, якщо у навчальному закладі немає навіть органу учнівського самоврядування?

15 вересня за ініціативи Марганецької школи № 3, пройшов міні-фестиваль “Країна демократії», присвячений Міжнародному дню демократіі.  Педагоги та представники учнівського парламенту підготували цікаву програму заходів. Фестиваль відбувся новоствореному  у міському Love- парку та привернув увагу мешканців міста.

Завдяки участі у Програмі «Демократична школа» команда Новоселицької загальноосвітньої школи Хмельницької області отримала інструментарій, що допоміг визначити шлях до змін в управлінні школою, покращити рівень співпраці з батьками та громадою і розпочати реформування учнівського самоврядування.