Що можна змінити в школі, зберігши її унікальність та забезпечивши прогрес? Це, мабуть, найскладніше питання для багатьох. Тож пропонуємо для натхнення практичний досвід шкіл Програми. Прості приклади з історій змін та тренерських звітів, сподіваємося, допоможуть знайти свій демократичний шлях.
- Використовувати смартфони у навчальному процесі для самостійного засвоєння матеріалу і виконання тестових завдань. Так роблять усе більше вчителів, наприклад, у Львівському ліцеї «Інтелект», Дніпровокам’янській школі, Остерській гімназії. Це знімає напругу, пов’язану з забороною використання гаджетів та контролем дотримання заборон. Натомість, «мобільне» навчання стає сучаснішим і цікавішим для всіх його учасників.
- Впровадити практику спільного вибору варіативної складової навчального плану: вчителі, учні та батьки. Саме так зробили у Чернівецькій ЗОШ №38. Це було доволі неочікувано й незвично. Але навчальний рік показав, що така практика підвищила відповідальність учасників освітнього процесу та додала всім упевненості у власних силах.
- Використовувати можливості трансформування шкільного простору. Навіть відсутність сучасного ремонту стін чи підлоги може стати нагодою для прояву творчості педагогів, учнів чи батьків. Не так страшно зіпсувати неідеальну територію – і на шкільних подвір’ях чи в коридорах можна пострибати в класики та гігантські «хрестики-нулики», а старі батареї стають наборами кольорових олівців. Звичайна фарба кількох кольорів, залишки шпалер, списані меблі й ковдри з дитячого садка, кілька годин спільної праці батьків, учнів, громади – і занедбані приміщення в школах перетворюються на тренінгові центри чи кімнати відпочинку. Подібні трансформації простору відбуваються в багатьох школах і, крім творчості, ще й дають змогу об’єднати зусилля та неформально поспілкуватися під час роботи. Наприклад, у Шкарівській школі на Київщині творчо оформили майданчик біля школи за рахунок коштів громадського бюджету, й тепер він перетворився на неформальний навчальний простір на свіжому повітрі.
- Проводити педради та батьківські збори з використанням форм та методів неформальної освіти. «Світове кафе», «Шість капелюхів», «Створення колажу» та інші альтернативні звичним способи організації взаємодії дорослих людей. Неформальні зустрічі за кавою з батьками чи учнівським самоврядуванням теж стають все частішими в демократичних школах: ліцей інтелект, Новоселицька школа, Марганецька школа.
- Покращити обмін інформацією в школі. Виявилося, що недостатня активність учнів зумовлена браком поінформованості, а недостатній рівень відповідальності – відсутністю зворотного зв’язку. Налагодивши процес інформування завдяки стендам, шкільному радіо та неформальному спілкуванню, команда Селидівської гімназії відмітила, що це мало позитивний вплив на атмосферу в школі, активне, свідоме й відповідальне долучення усіх до вирішення питань школи.
Звідки ж бралися ці та інші ідеї? Вони з’являлися у діалогах та дискусіях, стали результатом відвертого обговорення проблем і подолання сумнівів. Вони не є універсальними чи беззаперечними. Але їхня цінність у тому, що вони впроваджувалися демократично й були цінними саме для тих закладів і для тих людей, які їх реалізували.
