В березні 2020 року на замовлення Європейського центру імені Вергеланда в Україні було проведено соціологічне дослідження методом фокусованих групових та індивідуальних інтерв’ю «Ефективність та зручність онлайн-ресурсів для навчання». У дослідженні, проведеному громадською організацією "Дослідницьке бюро Соціологіст", взяли участь учительки й учителі загальноосвітніх шкіл та представники шкільних адміністрацій. ЄВЦ вже отримав звіт за результатами дослідження і зараз опрацьовує висновки й рекомендації соціологів, щоб розробники освітніх політик могли врахувати їх у процесі реалізації освітніх реформ в Україні. Програма «Демократична школа» використає результати при розробці власних онлайн продуктів.
Пропонуємо попереднє знайомство з окремими висновками соціологів.
- Вчителі та представники шкільних адміністрацій схвалюють зміни в освітній сфері: відкритість, інтерактивність, практичність, всеосяжність навчального процесу. Проте відмічають, що частині вчителів важко сприймати нововведення. Багато педагогів переживають емоційне вигорання.
- Для присутніх, які мають більший професійний досвід, актуальнішими є теми з громадянської освіти, а не з методики викладання, а серед учасників програми «Демократична школа» запит на подібні заходи вищий ніж у тих, хто не має подібного досвіду.
- Школи з регіонів часто більш активні та залучені до нових процесів в освіті, аніж школи з обласних центрів.
- Хорошою альтернативою відвідуванню курсів підвищення кваліфікації вчителі з обласних центрів назвали практику запрошення тренерів, які проводять заходи на базі конкретного навчального закладу.
- Щодо сертифікатів і вчителі, і директори майже одностайно сходяться на тому, що вони потрібні для атестації, але насправді важливішим є зміст курсу і те, що педагоги «виносять» з навчання.
- Основними критеріями якості підвищення кваліфікації, на думку учасників фокус-групових досліджень, є відчуття натхнення після проходження курсу, що реалізується у практичному застосуванні одержаного знання. А основною мотивацією для підвищення кваліфікації є внутрішнє прагнення до самовдосконалення та бажання бути цікавими для учнів, а також формальні вимоги щодо проходження певного об’єму курсів та тренінгів на рік.
- Часто мотивує не сертифікат, не можливість отримати години, і навіть не тема самого курсу, а можливість підтримати авторитет серед учнів тим, що вчитель знаходиться на сучасній хвилі, може зацікавити та вразити їх.
- Спілкування з колегами, зокрема з інших шкіл та регіонів, є дуже важливим для педагогів. Таке спілкування надихає, дає можливість обговорити та обмінятись досвідом впровадження нових методик, почути нові ідеї, обговорити помилки та їх виправлення.
- Майже усі учасники дискусії мають досвід онлайн-навчання та обізнані щодо особливостей різних платформ. Як директори, так і вчителі вважають, що наразі проблем з доступом до Інтернету немає.
- Основним мінусом онлайн-освіти є неможливість комунікувати з колегами. Обмін досвідом, живе спілкування, знайомства – це те, що мотивує і надихає проходити будь-який курс.
- Чим молодшими є вчителі, тим краще вони сприймають дистанційну освіту, зокрема через уміння користуватися технікою.
- Педагогам, які мають дітей молодшого та шкільного віку, важче знаходити можливість для навчання онлайн.
В умовах вимушеної організації дистанційної освіти особливо важливими стають побажання щодо формату онлайн-курсів:
- Описи курсів мають бути детальними, такими, що розкривають сутність. Назви на кшталт «Психологічний менеджмент» занадто загальні, не зрозуміло, що там всередині.
- Бажано, щоб у курсі інформація подавалась у різний спосіб – відео, тексти, вправи.
- Під час проходження курсів онлайн має бути можливість поставити лектору/тренеру питання та отримати відповідь – не обов’язково одразу, але в «розумний проміжок часу». Якщо це відео-трансляція, то, на думку учасників ФГ, зручно, коли є загальний чат курсу, де присутній і викладач, й усі слухачі.
- Бажано створити єдиний ресурс, який акумулюватиме пропозиції різноманітних тренінгів/курсів для зручності користувачів. Він має містити повну інформацію: тривалість, формат, план, час проведення, вартість тощо.
Громадянська освіта – дуже на часі, за словами вчителів. Вони вважають, що це є невід’ємним та необхідним елементом сучасної освіти, бо вчить відповідальності, патріотизму, знанню своїх прав та обов’язків, вчить бути громадянином. Це актуально як для дітей, так і для самих вчителів. Результати поширення громадянської освіти є бонусом для усіх, багато учасників фокус-груп вже відчули це на власному досвіді.
Одна з директорок навела приклад «Демократичної школи», вказавши, що завдяки глибині, системності, методологічній цілісності, використанню тренінгових технологій та просуванню від простого до складного, ця програма дозволяє зсередини опанувати громадянські компетентності. Зокрема, практичним висновком участі для освітянки стало розуміння, що цінності, ставлення, розуміння, відповідальність, свідомість (як елементи громадянських компетентностей) формуються на будь-якому уроці, предметі, є наскрізними, а не тільки створюються на виховних заходах патріотичної спрямованості.
