Демократичний поступ школи чи не найбільше залежать від вчителів. Саме кардинальну зміну ролі вчителя, способу його взаємодії з учнями та батьками вважає найважливішим здобутком своєї участі у Програмі «Демократична школа» команда Смілянського НВК №15 (Черкащина).
За результатами вхідного анкетування 95% педагогів НВК прагнули конструктивних змін в закладі. Основними перепонами на цьому шляху вони вважали невпевненість, внутрішні стереотипи, шаблонне мислення та переконання, що паритетні стосунки між дорослими та дітьми неможливі. Свою ж роль у школі вчителі вбачали у наставництві, допомозі учням якісно опанувати навчальний матеріал та підготувати заходи. Виявилося, що це лише мала частина від необхідного.
Вчителі запустили зміни
Першочерговим завданням стало навчити педагогів, як впроваджувати демократичні цінності в освітній процес. При цьому 15 учителів (70%) щиро визнали, що лише частково володіють прийомами формування демократичних компетентностей.
Тож кожен вчитель розробив власну «дорожню карту» щодо опанування інструментів ОДГ/ОПЛ. Кожна така «карта» включала як роботу з інформаційними матеріалами бібліотеки Програми «Демократична школа», так і практичну частину - участь у тренінгах, практикумах, симуляційних іграх тощо. Вчителі опанували рамку КДК, ознайомилися з дескрипторами та формувальним оцінюванням громадянських компетентностей, усвідомили значення загальношкільного підходу в освіті для демократії.
Особливу увагу приділили тому, щоб педагоги змогли себе відчути не виконавцями ініціатив та настанов адміністрації, а стали частиною процесу змін.
- Завдяки участі в Програмі я отримую нові знання з культури демократії, розвиваю свою громадянську компетентність. Таким чином змінюється моя свідомість, моя особистість. Змінюється моя роль як вчителя і члена педколективу, бо я з приємністю передаю ці знання і досвід дітям, - говорить Олена Тринченко, вчителька математики.
Консервативний підхід до методики викладання окремими педагогами вдалося лібералізувати, але шаблони у міжособистісних стосунках, наявність жорсткої субординації та педагогічна «зверхність» виявилися наріжним каменем для окремих колег. І справа тут була навіть не у віці вчителів – це стосувалося як старших, так і молодших спеціалістів. Загалом, близько 15% педагогічних працівників визнали, що демократичні зміни у стилі викладання та спілкування є тим Рубіконом, який їм подолати вкрай важко.
Проте більшість вчителів таки навчилась педагогічній фасилітації – допомагати учням і батькам в усвідомленні себе як самоцінності та намагалися підтримувати прагнення до самореалізації. Цей перелом відбувся не відразу, педколективу потрібно було 6 місяців, але вже з жовтня зміни стали помітні неозброєним оком.
Педагоги мотивували учнів до створення правил рівного ставлення в шкільному колективі, діти визначили алгоритми розв’язання конфліктних ситуацій. Вчителі та батьки на спільному засіданні вперше сформували власні принципи співпраці. Тим часом соціальний педагог та практичний психолог закладу стали сертифікованими тренерками-медіаторками та започаткували діяльність шкільної служби порозуміння.
Учнівські пропозиції сприйняли серйозно
Першим кроком до змін у міжособистісних відносинах стала діагностика нагальних потреб учнів та збір ініціатив щодо підвищення комфортності закладу. Так виникла ідея створити зону відпочинку для учнів середньої та старшої ланки.
За ініціативи учнівського самоврядування вперше у Смілянському НВК відбувся «шкільний секонд-хенд», у результаті цієї акції вдалося зібрати кошти на облаштування відпочинкової зони. Це була перша справа, яку діти готували абсолютно самостійно. «Наші пропозиції були сприйняті серйозно. Нам довірили робити це самим!», - зазначила учениця 9 класу Валерія Теренник. Загалом, для дітей це був новий корисний досвід самоорганізації.
Впевненість у власних силах допомогла закладу освіти стати учасником ще двох важливих ініціатив - міжнародного проєкту «Безпека в школі», який передбачав безкоштовне навчання педагогів і батьківської громади навичкам екстреної серцево-легеневої реанімації, та екологічного проєкту «Zero Waste School» для місцевої громади.
На уроках систематично почали використовуватися тренінгові методики, вправи на розвиток критичного мислення, діти вчилися слухати думку кожного та спільно знаходити вихід із проблемних ситуацій.
Командна робота педагогів закладу стала поштовхом до розробки 9 симуляційних міжпредметних ігор для учнів різних вікових категорій для інтерактивного формування громадянських компетентностей. Узагальнюючи перші результати, авторський колектив зібрав матеріали власного досвіду впровадження програми у посібник «Демократичні ініціативи сучасного закладу освіти. Путівник для практиків».
- Наш заклад став школою, яка сама змінюється й водночас змінює життя навколо, - ділиться враженнями Вікторія Апілат, мама учениць 2 та 4 класів. - Освітнє середовище стало більш комфортним та інтерактивним, налагоджена зовнішня та внутрішня комунікація, зроблено багато кроків для розвитку педагогів у сфері демократичного виховання та налагодження більш дружніх стосунків між колегами.
Важливо, що у шкільної команди відбулася переорієнтація з кількості в якість, з професійних векторів – на людське ставлення і цінності. Вчитель став насамперед фасилітатором, який одночасно вчить і вчиться, змінює і змінюється. Як зазначила заступниця директора та шкільна координаторка програми Мар’яна Криворучко: «За рік ми здолали тернистий шлях від внутрішнього супротиву до свідомого системного впровадження ідей Програми «Демократична школа», які вже стали частиною власного та командного досвіду. Ми впевнились, що єдиний спосіб досягати результатів на шляху демократизації школи - робити реальні щоденні кроки згідно із розробленим спільно з нашими тренерами планом».
Кожна реалізована ідея – це верхівка айсберга, в основі якого кропітка щоденна робота над собою кожного учасника освітнього процесу. І цей процес запустив ланцюжок сталих змін у НВК, які матимуть довгостроковий ефект як для окремої людини, так і для усієї команди закладу.
