Як показує практика, навіть коли у школі присутні елементи демократії, завдяки конкретним крокам та цілеспрямованій роботі заклад освіти може помітно змінитися. Команда Хорольської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №1 вирішила зосередитись на впровадженні в освітній процес елементів ОДГ/ОПЛ та розвитку учнівського самоврядування. І результати не забарились.
Зміни у школі відбувалися поступово. Спочатку з’явилися активні форми й методи роботи для самих учителів: педагогічна рада з елементами тренінгу, методична рада та методичні об'єднання із застосуванням тренінгових форм, а вже потім – активності на уроках для учнів і спільно один з одним.
Чимало педагогів і досі вважають, що громадянська освіта – це виключно справа вчителів гуманітарних чи суспільствознавчих дисциплін. Для багатьох було справжнім відкриттям, що при вивченні математики чи фізики можна застосовувати новітні методики та розвивати громадянські компетентності у школярів.
«Спочатку я не знав, як об’єднати теми програмного матеріалу з математики та громадянської освіти. Мені здавалося, що питання ОДГ стосується суто предметів гуманітарного циклу, але участь у програмі «Демократична школа» допомогла цю думку кардинально змінити», - розповідає Олександр Радченко, учитель математики й інформатики.
Все почалося з навчання вчителів. У першу чергу вирішили провести тренінг щодо використання посібників Ради Європи для керівників предметних методичних об’єднань. На ньому педагоги розбиралися з розумінням суті компетентностей, і головне – практикували вправи з посібника «Громадянська відповідальність: 80 вправ». Спробували на прикладі зарубіжної літератури і випробували вправу «Доста», яка пропонувалася до теми вивчення творчості Шолом-Алейхема для учнів 7 класу. Тоді й побачили великий потенціал вправи та відчули на прикладі, як може змінитися навчальний процес завдяки появі змістової лінії «Громадянська відповідальність».
На засіданні методичної ради школи поглибили знайомство з Рамкою компетентностей для культури демократії та навичками, необхідними вчителям для формування громадянських компетентностей в учнів, напрацьовували ідеї для проведення уроків. Далі були семінар-тренінг для 30 вчителів школи «Практичне застосування технік формувального оцінювання у навчальному процесі», а також тренінг для учнів та їх батьків «Мотивація – ключ до успіху».
«Учителі побачили, що підручники/посібники та знання, які вони отримали під час навчання в Програмі, пов'язані із впровадженням НУШ, що досить актуально і важливо для всіх педагогів. І сьогодні можемо стверджувати, що 50% наших вчителів практикують вправи з посібників Ради Європи на своїх уроках», - каже заступник директора з виховної роботи Тетяна Шмигова.
Звісно, без труднощів не обійшлося. У процесі довелося мати справу і з інертністю деяких членів педколективу, і з низьким рівнем мотивації, і з недостатньою підготовкою вчителів у питаннях ОДГ/ОПЛ.
Ініціативу проведення інтегрованих уроків з елементами ОДГ/ОПЛ підхопили 5 вчителів математики та фізики. Але знову постала проблема відсутності в сучасних підручниках математики та фізики відповідних матеріалів на цю тему. Тож на засіданні предметної кафедри учителі розглянули можливості використання посібників Ради Європи з ОДГ/ОПЛ. І тут у нагоді стали «Громадянська відповідальність. 80 вправ» та інші.
Зацікавились новими уроками і школярі. Так, учні 6-Б класу (вчитель Масенко С.А.), виконуючи вправу «Бюджет участі» під час вивчення теми «Відсотки», дослідили, як мешканці можуть спільно із міським бюджетом взяти участь в покращенні життя міста. Діти усвідомили і свою роль у цьому процесі.
Учні 8-Б класу (вчитель Радченко О.О.) під час вправи «Де ви стоїте?» вивчали раціональні вирази і вчилися розв’язувати задачі на розрахунок податків, аргументувати власну точку зору, аналізувати свою економічну ситуацію, родинний бюджет, користуючись математичними методами.
А на уроці фізики (учитель Базилевич Т.В.) дев’ятикласники розвивали громадянські компетентності під час вивчення теми «Механічні та електромагнітні хвилі» за допомогою вправи «Гра з картинками».
Не тільки корисною для організації роботи в класах, а й мотиваційною виявилася складена «Карта вправ». З одного боку, вчителі домовлялися, в якому класі, яку вправу планують проводити, щоб уникати повторів та перевантаження учнів, з іншого – виникла зацікавленість колег: що плануєте? Як проходить? Як мій клас «показав себе» на уроці? Це об’єднало педагогів і додавало впевненості у власних силах: у нас вийде, я не один!
Загалом, 12 вчителів інтегрували теми, спрямовані на розвиток громадянських компетентностей у навчальну програму шести предметів для учнів 5-11 класів. При цьому в процесі були задіяними 145 учнів. У тому числі 74 учні 8-11 класів вдосконалювали знання про соціальні права через гру «Країна Гідності».
Новий підхід до проведення педради з використанням інтерактивних методів роботи педагоги визначили як найважливішу зміну – бо тепер відчувають себе партнерами одне для одного, допомагають колегам освоїти нові методи, проводять більш цікаві уроки, колектив став більш згуртованим.
«Зараз учитель не є носієм інформації, він змінив свій підхід до роботи з учнями. Під час виконання вправ вчитель стає ближчим до дітей, навчання відбувається на засадах партнерства та вільного спілкування», - наголошує заступник директора з навчально-виховної роботи Лариса Вакуленко.
Також вчителі відзначають, що впровадження ОДГ/ОПЛ в освітній процес сприяло розкриттю учнів на уроках: вони вчаться висловлювати та відстоювати власну думку, слухати й поважати інших.
«Діти навчаються демократичній культурі опосередковано: через роботу в групах та обговорення різних питань, які мають і предметний, і ОДГ/ОПЛ компоненти», - ділиться враженнями учитель зарубіжної літератури Альона Волошин, класний керівник 8-А класу.
Зміни, що відбулися, стали корисними і для педагогів, і для дітей. Доповнення навчальних програм дозволило переорієнтувати процес навчання дітей із пасивного засвоєння матеріалу на активне його застосування на практиці. Активні методи та форми роботи на уроках мотивують учнів до навчання, отримання нової інформації.
Діти більш активні на уроках, їм подобаються такі форми роботи, вони стали більш згуртованими, навчилися працювати в командах.
«Головна якісна зміна, на мою думку - це становлення нових відносин з учнями, колегами, батьками. Змінюється стиль спілкування усіх: і вчителів, і учнів, і батьків. Це приємно», - говорить Лілія Ларіоненко, учитель української мови та літератури, класний керівник 9 класу.
Використання компоненту освіти для демократичного громадянства і прав людини вплинуло на активність учнів у шкільному житті. Школярі розвинули критичне мислення, ініціативність, підвищили свою відповідальність через прийняття рішень, навички взаємодії та реалізації міні-проектів.
Самоврядування змогло зацікавити учнів
Самоврядні органи є, шкільні заходи є, але усе формально і не надихає. Знайома ситуація? У хорольській школі вирішили боротися з цим «періодом застою» через зміну правил та позачергові вибори президента. Хоча й це спрацювало не одразу.
У запеклій боротьбі з-поміж п’яти кандидатів учні обрали нову лідерку школи, і вона узялась до роботи. «Ми переглянули план шкільних заходів і почали організовувати нові. Іноді нам здавалося, що інші не зацікавлені в тому, що ми робимо. Траплялось, коли наші заходи збирали зовсім мало учасників, ми робили нові спроби, але не дуже вдалі, і щоразу відчували все більше розчарування. Вихід із ситуації з’явився випадково: одного разу учні 8 класу запропонували захід, ми погодилися допомогти. Так ми зрозуміли, що необхідно слухати і чути, відгукуватися на ініціативу, тоді матимемо підтримку і помічників», - пригадує шлях становлення самоврядування президентка школи Олена Бутко.
Новий етап розпочався, коли шкільна команда КВК підготувалася до виступу в районному будинку культури. «Не всі учні бачили наш виступ, ми захотіли показати його в нашій школі», - розповідає учениця 10 класу Богдана Васецька. Глядачам дуже сподобалося, і таким чином артисти КВК стали шкільними аніматорами для молодших школярів.
Цей досвід навчив шкільне самоврядування Хорольської школи №1 орієнтуватися на потреби учнівської спільноти, переглядати намічені плани і змінювати їх, залучати помічників та організовувати заходи спільно, а не бути виконавцями для інших. Для підтримки зв’язку зі своєю цільовою аудиторією шкільне самоврядування створило групу в Інстаграм – завдяки їй налагодили зворотній зв’язок з учнівською спільнотою.
«Ми відчуваємо себе вільними у своїй школі. Прийшло усвідомлення, що все починається з нашої ініціативи. Це може бути ідея однієї людини, після чого треба зібрати команду, обговорити плани на майбутнє, подивитися, чи реально це зробити», - розповідає учень 11 класу Антон Гарькавенко. Для нього це не просто слова, а частина власного життєвого досвіду, пережитого разом із командою шкільного самоврядування відтоді як школа долучилася до Програми.
Таким чином, Хорольська школа №1 отримала свій власний досвід демократизації шкільного самоврядування, а його очільники - можливість розвивати важливі громадянські компетентності: співпрацю, повагу, уміння слухати і чути, відповідальність. Важливо, що і педагоги змінили своє ставлення до організації роботи з учнями, і своїм найбільшим здобутком називають уміння «не боятися, що діти зроблять щось не так». Адже молодь повинна адаптуватися до життя в суспільстві: ініціювати зміни, просити допомоги в оточуючих, гуртувати навколо себе помічників і самим бути готовими допомагати іншим.
