Коли закладу освіти потрібне активне і демократичне учнівське самоврядування, це питання слід вирішувати у комплексі, не лише змінивши персоналії, але й вдосконалюючи правила. Саме так вирішили діяти на Житомирщині, у біотехнологічному ліцеї «Радовель».
Ще у 2019-2020 навчальному році модель учнівського самоврядування (УС) в ліцеї була наближена до державної ієрархії: президента обирали з-поміж міністрів, кожен з яких відповідав за свою галузь. А ось міністрів учні обирали голосуванням із кандидатур, пропонованих класними керівниками. Тож назвати цей процес вільним і демократичним було навряд чи можливо.
Однак «Радовель» розвивається дуже динамічно. Тож шкільна команда не лише усвідомила потребу в змінах, але й конкретизувала ціль: створити дієве, функціональне, активне та демократичне учнівське самоврядування. Щоб воно могло вирішувати стратегічні питання ліцею, ініціювало та брало активну участь у різноманітних заходах та акціях не лише на рівні школи, але й регіону. 
Було вирішено втілити більш продуктивний і демократичний (на думку учнівської і вчительської громади) новий «концепт» УС. І тут стали в нагоді тренінги для учнівського активу, проведені тренерами програми «Демократична школа». Саме там фокусували увагу на таких важливих аспектах, як місія УС та межі його компетенції, необхідність нормативного врегулювання його діяльності та принципи взаємовідносин УС із органами управління школою, самоврядними інституціями, партнерами тощо.
Отже, насамперед були ініційовані зміни до Статуту ліцею. Ними, зокрема, зафіксували право всіх суб’єктів освітнього процесу на створення органів самоврядування в ліцеї; нормативно закріпили принципи і процедуру формування органів самоврядування; визначили сфери компетенції кожної гілки самоврядування закладу освіти. Після цього доопрацювали Положення про учнівське самоврядування. Відповідно до нього призначили й перші учнівські демократичні вибори.
Цікавим виявився механізм відбору претендентів до органів УС: згідно з новим «концептом» він відбувався у три етапи. Першим було створення класів-команд. З учнями провели бесіди про принципи та переваги роботи в команді. Усі класи отримали завдання для командної роботи (кожен учень мав виконати якусь частину), на виконання якого давалась одна доба. Так проявлявся актив класу та лідер/-ка, які брали на себе відповідальність за організацію і виконання завдання.
На другому етапі визначався лідер класу. Для цього через стіннівки, шкільне радіо, на класних годинах учням і ученицям наводили приклади лідерства, розповідали про його якості та функції. Після цього відбулись відкриті вибори: кожен школяр/-ка міг обрати від одного до трьох однокласників, яких вважає гідним представляти інтереси класу (з аргументацією свого вибору). Той, хто набирав найбільшу кількість голосів, оголошувався лідером - він готував і виголошував перед класом свою програмну промову.
А вже третім кроком стали перші загальні збори Ради лідерів ліцею, на яких лідери класів ознайомилися з положенням про УС, внесли до нього свої пропозиції та створили план роботи. І вже з числа лідерів обирали та висували кандидатури на посаду очільника учнівського самоврядування.
Далі була напружена передвиборча кампанія, оприлюднення програм кандидатів, активна агітація – усе як у великій політиці. І навіть голосування, яке визнали недійсним! 13 листопада 2020 року виборча комісія за результатами волевиявлення виявила ряд порушень, які могли вплинути на результат: зокрема, при 156 виборцях, які взяли участь у голосуванні, підрахунок виявив 162 бюлетені (3 визнали недійсними). Тож було ухвалено рішення провести дебати між кандидатами і повторне голосування через тиждень.
І вже 20 листопада 2020 року за підсумками голосування президенткою ліцею обрали Єлизавету Помінчук, ученицю 10-Б – за неї проголосувала більшість учнів 5-11 класів закладу освіти.
«Ліцей тепер має юридично зафіксоване учнівське самоврядування, яке має певні права та регламент роботи», - зазначив Олександр Румянцев, заступник директора з навчально-виховної роботи.
Після цього за підтримки педагогів продовжилась робота УС над унормуванням засад роботи шкільних самоврядних інституцій. Зокрема, розробляли положення про порядок проведення заходів у ліцеї, побутову культуру учасників освітнього процесу та про суд честі. Ці кроки сприятимуть створенню так званого «конституційного поля» ліцею як основи його успішної життєдіяльності, що сприятиме вихованню громадянина демократичної країни.
Варто також зазначити, що умови карантину… сприяли розширенню підходів до формування УС: акценти були зміщені на початкову школу, заняття в якій не припинялися. Після обговорення ситуації на педраді ухвалили рішення про планомірне «завантаження» учнів початкових класів в інформаційне поле учнівського самоврядування. І в змістову частину уроків почали свідомо інтегрувати терміни та поняття з царини громадянської освіти – потреби і права дітей, активність, участь, взаємодія тощо.
Загалом у викладанні почали більш широко використовувати інтерактивні форми роботи, спрямовані на співпрацю, командну роботу, соціально значущі проєкти. Ліцеїстів залучали до консультування при підготовці весняної толоки в громаді, ініціювання та втілення екологічних проєктів. Як вважають педагоги, такий підхід закладає підгрунтя для формування навичок громадянської активності та є важливою складовою у вихованні активних та ініціативних громадян.
- Нашим школярам важливо знати і розуміти свої права, - каже педагог-організатор Алла Баланчук. - А також брати активну участь в ухваленні рішень на рівні громади щодо питань, які нас стосуються. 
