Ця вправа призначена для вивчення діяльності князя Святослава через роботу з історичними джерелами. Вона передбачає аналіз першоджерел у малих групах для розвитку навичок критичного мислення та обговорення достовірності інформації.
«Дві точки зору — одна історія»
- П.І.Б. автора: Марина Миколаївна Мегельбей
- Застосування вправи: На уроці
- Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте: Великоновосілківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів 2 Великоновосілківської селищної ради Донецької області
- Освітня галузь: Громадянська та історична
- Предмет: Історія
- Тема уроку/години спілкування: Становлення Русі-України ІХ-Х ст.
- Клас: 7
- Ключова складова громадянської компетентності: Аналітичне та критичне мислення
- Додаткова/і складова/і компетентності: Уміння співпрацювати
- Очікувані результати:
- розрізняє факти і судження в запропонованому тексті;
- зіставляє джерела інформації щодо достовірності та повноти;
- пояснює причини різних інтерпретацій історичної інформації;
дескриптори:
- використовує докази для підтвердження власної думки;
- може зробити висновки базуючись на аналізу інформації;
- здатен/-на ідентифікувати упереджені погляди та припущення, на яких ґрунтуються матеріали.
- Критерії успіху для учнів / учениць: я можу назвати час та напрямки походів князя Святослава; я можу відрізняти факти від суджень і упереджень, зазначені в джерелі щодо діяльності князя; я можу пояснити чому є різні погляди щодо подій та діяльності історичних постатей; я враховую точку зору своїх однокласників, співпрацюю з ними; я можу аргументувати власну точку зору.
- Тривалість вправи: 20 хв.
- Інструкція для проведення вправи:
Вправа використовується під час вивчення нового матеріалу, коли відбувається знайомство з діяльністю князя Святослава.
На першому етапі учитель об'єднує учнів у пари, як вони сидять за партами. Кожній парі надаються джерела для роботи та запитання до них (потрібно роздрукувати джерела на кожну парту). Вчитель має наголосити, що учні в парах працюють 5 хв.
Джерело №1
Із «Літопису руського» про князя Святослава
«...У рік 964. Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїв збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий. Ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні котла [не брав], ні м’яса [не] варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину [і] на вуглях спікши, [це] він їв. Навіть шатра він [не] мав, а пітник слав і сідло [клав] у головах. Такими ж і всі інші вої його були. І посилав він до [інших] земель [послів], кажучи: «Хочу на вас іти»…».
Джерело №2
З «Історії» Лева Діакона про князя Святослава
«...На вигляд він був таким: середній на зріст, не надто високий, не надто малий, із густими бровами, із голубими очима, із рівним носом, із голеною головою і з густими звисаючими донизу вусами. Голова в нього була зовсім гола, і лише з одного біжу висіло пасмо волосся, що означало знатність роду; шия товста, плечі широкі і весь стан досить стрункий. Він виглядав похмурим і суворим. В одному вусі висіла в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами і рубіном, вставленим між ними. Одіяння на ньому було біле, яке нічим, окрім чистоти, не відрізнялось від одягу інших. Сидячи в човні на лаві для веслярів, він поговорив трохи з государем про умови миру і виїхав. Таким чином закінчилась війна ромеїв із русами...»
Питання до джерел:
- Яку характеристику князю Святославу дає автор «Літопису руського», а яку — Лев Діакон? Чи збігаються вони?
- Лев Діакон, візантійський історик, є сучасником Святослава, наскільки можна довіряти його опису князя?
- Де автори вдаються до суджень, а де описують факти?
- Які якості князя, описані в джерелі, більше імпонують?
Після закінчення часу, учитель об'єднує учнів у четвірки, як вони сидять за партами (учні повертаються один до одного, утворюючи четвірки, якщо кількість учнів більша, то можна утворити шістки тощо). Учні в четвірках мають обговорити результати своєї роботи, яку вони виконували в парах та обмінятися думками щодо питань до джерел. Учитель має наголосити, що учні в четвірках працюють 5 хв.
Питання для обговорення в четвірках:
- Які риси характеру та зовнішнього вигляду князя вдалося виділити під час опрацювання джерел?
- Наскільки можна довіряти поданим джерелам?
- Які факти та судження вдалося виділити, чому ви так вважаєте?
- Виділіть дві риси князя, які найбільше імпонують членам групи. Свій вибір аргументуйте.
Після закінчення часу роботи в четвірках, учитель організовує та модерує загальне обговорення питань до джерел. Для підбиття підсумків учитель може запропонувати учням портрети різних історичних постатей середньовіччя та попросити їх знайти портрет князя Святослава відповідно до тієї інформації, яку вони прочитали в джерелах.
Важливо! Під час загального обговорення джерела та питання до них краще розташувати на дошці, використовуючи проєктор тощо.
Питання для дебрифінгу:
- Наскільки вам комфортно було працювати в парах та в четвірках?
- Що на вашу думку вдалося, що було складно виконати, а що потребує доопрацювання?
- Чому, на вашу думку, різні автори дають різну оцінку історичним постатям, подіям тощо?
- Виділіть три основні правила «споживання» інформації в сучасному інформаційному просторі.
- Чи потрапляли ви в «пастку» дезінформації? Поділіться власним досвідом.
- Додаткові матеріали: Завантажити файл...
- Використані джерела:
- Посібник «Компас»
- Історія України в джерелах: практикум / П. В. Мороз, І. В. Мороз,
В. С. Власов [Електронне видання] – Київ. : КОНВІ ПРІНТ, 2021. – 564 с.
URL:https://drive.google.com/file/d/1CtLJwZ9YzC4x-ZJ0uSCFg14ZB8kazvNC/view?usp=sharing
- Необхідне обладнання/матеріали, облаштування класу, тощо: Проектор, або мультимедійна дошка; роздруковані джерела для учнів на кожну парту.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter
