На початку уроку вчитель зустрічає учнів різнокольоровими стрічками (зеленого, рожевого, червоного та блакитного кольорів). Таким чином організовується чотири групи по 6 учнів у кожній групі.
На мультимедійному екрані написана тема уроку, зображені фотографії видатних ораторів минулого (Цицерон, Демосфен, Аристотель, Платон, Арістофан, Юлій Цезар) та відомих акторів, коментаторів, конферансьє.
Дітям пропонується уважно подивитися на екран й уявити себе ораторами та риторами, які працюють над власною промовою, своїм публічним виступом (наприклад, презентація свого класного колективу, на місцевому конкурсі талантів і кожний виступ інформує глядачів про унікальність, творчі здібності і таланти певного колективу, їх емоційно-артистичну особливість та значення їх творчості у розвитку культурних традицій навчального закладу, міста, мистецького розвитку країни).
Кожна група отримує чистий аркуш паперу ф.А-4, кольоровий маркер, текст промови, капелюх з пов’язаною на нього стрічкою певного кольору; у капелюсі набір з 6 папірців з описами певних «образів або ролей» (за кількістю учасників у кожній групі) і секундомір чи таймер (для контролю часу). Завдання ораторів полягає в тому, щоб підготуватися: «вжитися в певний образ, роль» (налаштуватися психологічно й емоційно) та протягом 1 хвилини презентувати свою промову широкому загалу слухачів:
- Запропонуйте учасникам кожної групи сісти у коло.
- Попросіть кожну групу вибрати назву для свого ораторського клубу, та обрати «спостерігача часу», який буде керувати «тайм-менеджментом» ораторського клубу групи.
- Попросіть пустити капелюх кожної групі по колу їх групи. Нехай кожний учасник групи по черзі, не дивлячись, витягне з капелюха папірець з назвою та описом свого «образу».
Дайте учасникам кожної групи 5 хвилин, аби кожний підготував свою однохвилинну промову, відповідно того образу, який йому дістався. Спробуйте протягом 1 хвилини читати текст в різних образах. Ось кілька прикладів образів:
– «Іноземець, Естонець» (говорити повільно, з акцентом, затягуючи усі голосні);
- «Коментатор» (начитуємо якомога швидше);
- «Зануда» (озвучуємо текст максимально монотонним голосом);
- «Конферансьє» (промовляємо текст короткими фразами, завершуючи кожну максимально гучно);
- «Людина-веселун-хохотун» (майже після кожного слова сміється, аж тримається за живіт);
Умови: жодних зупинок, повторів, виступ суто відповідно «образу».
- Тепер нехай усі по колу (в кожній групі) презентують свої «рольові промови». Після кожної «промови» давайте учасникам 2-3 хвилини на короткі коментарі. «Спостерігач часу» контролює час проголошення промови і час на короткі коментарі. Поради: Заохочуйте говорити неохочих, соромязливих учасників, запропонуйте їм говорити лише півхвилини, дозвольте виступити останнім, або перед промовою порадитися з другом, чи заручитися будь якою його підтримкою чи допомогою… Однак, будьте готові, що деяких людей, неможливо переконати до публічного виступу, не наполягайте.
- Після того, як у групах виголосять свої промови всі члени групи, і пролунають короткі коментарі, всі ораторські клуби об’єднуються у єдиний ораторський клуб (групи об’єднуються, сідаючи у велике загальне коло) для оцінки та дебрифінгу.
Обговорення (дебрифінг):
Як Ви почували себе під час виступу-промови?
Чи важко було говорити вголос без зупинки протягом 1 хвилини і чому?
Що заважало або допомагало імітувати отриманий «образ»?
Як емоційна та психологічна атмосфера вашого клубу сприяла підготовці до промови?
Як ви налагодили взаємодію в клубі і наскільки корисними були поради його членів?
Які на вашу думку «ролі-образи» виявилися найважчими і чому?
Які виступи і чому вам сподобалися найбільше? Що сприяло успіху?
Як вважаєте, чи кожен має можливість подолати страх виступу, хвилювання і стати справжнім оратором?
Що потрібно щоб стати справжнім оратором?
Чи є розвиток ораторських здібностей важливим у самовдосконаленні особистості?