Суть вправи полягає у тому, що учні та учениці розглядають проблемне питання, займаючи позицію та обргунтовуючи свій вибір. Учитель/-ка має можливість організувати розгляд підстави, чому люди мають різні точки зору з важливих проблем, розвивати здатність обговорювати спірні питання. Вправа дозволяє дітям розглянути, які цінності є необхідними для проживання в демократичному суспільстві.
"Так" або "ні"
- Застосування вправи: На уроці
- Повна назва закладу/установи/організації, в якій Ви працюєте: Канівська гімназія імені Івана Франка Канівської міської ради Черкаської області
- Предмет: Українська мова
- Тема уроку/години спілкування: Мова — найважливіший засіб спілкування, пізнання та впливу.
- Клас: 8
- Ключова складова громадянської компетентності: Повага
- Додаткова/і складова/і компетентності: Визнання цінності культурного різноманіття, Вміння слухати та спостерігати, Знання самого себе та критична самооцінка
- Очікувані результати:
Учень/учениця:
Знаннєва складова
знає та розуміє функції мови;
усвідомлює значення мови як найважливішого засобу пізнання, спілкування і впливу;
Діяльнісна складова
користується лінгвістичними словниками й довідниками з метою вдосконалення власного мовлення;
Ціннісна складова
ставиться до української мови як до найвищої цінності;
обґрунтовує необхідність вільного володіння державною мовою;
усвідомлює права й мовні обов’язки учня як громадянина своєї держави;
цінує відкритість до пізнання різних культур через мови.
- Тривалість вправи: 25-30 хвилин
- Інструкція для проведення вправи:
У кожному куточку розміщуються такі таблички: «Твердо погоджуюсь», « Скоріше погоджуюсь», «Не погоджуюсь», «Абсолютно не погоджуюсь».
На дошці епіграф:
Дискусія – це не обов’язково суперечка, це можливість кожній стороні висловити свою точку зору (О.Урванець)
1. Учитель/-ка озвучує питання "Чи має право на існування мовний нігілізм?" та просить учнів/-ениць переміститись у відповідний куточок класу, що відповідає їх баченню. Якщо учні/--ениці не можуть визначитися, вони мають залишатися на своєму місці.
2. Коли діти розмістяться на своїх позиціях, учитель/-ка просить представника/-цю з кожного кута (групи) висловитись, чому вони зайняли саме таку позицію (після короткого обговорення у групі). Учитель не заохочує дискусію на даному етапі.
3. Далі вчитель/-ка запитує в учнів/-ениць, якщо хтось з них змінив свою точку зору, той може переміститися в інший відповідний куточок класу. Учитель/-ка не повинен/-а багато дебатувати щоразу з різних проблем, однак він/вона має донести думку про те, чому люди мають різні точки зору.
4. Далі вчитель/-ка запитує, хто з них не визначився і дає можливість висловитися, чому вони не знайшли рішення. Діти можуть озвучити свої мотиви, чому вони не прийняли рішення (наприклад, їм необхідно більше інформації, їм не зрозуміло, що мається на увазі, вони не бачать аргументів з обох боків тощо).
5. Далі учитель/-ка просить учнів/-ениць відповісти на запитання "Звідки беруться наші ідеї, цінності, переконання?" (Це допоможе учням/-еницям побачити, що наші ідеї щодо розбіжностей точок зору ґрунтуються на різних джерелах).
6. Після цього вчитель/-ка просить учнів/-ениць висловитися, якою мірою на них впливають: ідеї їх батьків; те, що думають їхні друзі; їх релігія та культура; ЗМІ, наприклад: газети, телебачення, Інтернет; учителі/-ьки; особистий досвід.
7. Учитель/-ка пояснює, що плюралізм розвивається у вільному суспільстві. Однак жодне суспільство не може функціонувати без мінімального рівня узгодження серед своїх членів/-кинь. Він/вона просить учнів/-ениць скласти список цінностей та правил, які, на їх думку, можуть допомогти узгодити певні позиції та інтереси. Діти можуть запропонувати такі вислови:
– поважайте думки інших людей;
– намагайтесь поставити себе на позицію інших людей;
– пам’ятайте, що розмовляти краще, ніж воювати;
– намагайтесь не звинувачувати інших;
– дайте людям шанс висловитися, якщо люди не можуть погодитися;
– потрібен механізм, який потребує голосування для прийняття рішення.
- Підсумок за результатами проведення вправи:
Під час виконання вправи учні та учениці висловлюються про проблему та захищають власну точку зору; аналізують джерела розбіжностей на прикладі публічно спірних питань; розглядають вплив на їх особисті цінності; розвивають директиви для заохочення формування шанобливого ставлення до плюралізму.
- Використані джерела:
- Навчання демократії: збірник практичних занять з освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини / Р. Голлоб, П. Крапф. – Пер. з англ. та адапт. Н. Г. Протасової. – К. : Основа, 2016. – Т. 6. – 100 с.
-
Український варіант посібника “Закладинки” з протидії мові ненависті онлайн
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter
